перепитувати

Перепитувати, -тую, -єш, сов. в. перепита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Разспрашивать, разспросить. Та перепитаю миленького свойого: та чи він у дорозі воли поганяє, ой чи у шинкарки мед-горілку кружає. Чуб. V. 538. Що в козака дві дівчини, одна одну перепитує: чи була ти, подружечко, вчора звечора на улиці? Мил. 117. 2) Переспрашивать, переспросить. Все в тябличку дивлюся, поки він усіх перепитає. Г. Барв. 404.