ополоничок
Ополоничок, -чка, м. 1) Ум. отъ ополоник. 2) Родъ дѣтской игры.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 59.
Том 3, ст. 59.