окунь
Окунь, -ня, м. Рыба окунь. окунів ловити = куняти. Хто слухає, а хто окунів ловить. Ум. окунець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 51.
Том 3, ст. 51.