непохибний

Непохибний, -а, -е. Безошибочный, вѣрный. Він правдою непохибною дише. К. ЦН. 193. Непохибну тобі про це дам раду. К. ЦН. 270.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 555.

Випадкові слова

Хльость! меж. = Хльос. Чуб. ІІ. 575.

повністю...

Скліщитися Cм. скліщуватися.

повністю...

Золотоверхий, -а, -е. Золотоглавый, съ золотымъ верхомъ. Золотоверха церква. Левиц. Пов. 4. Золотоверха скринька. Грин. II. 246.

повністю...