непотайний
Непотайний, -а́, -е́ Не скрытный, откровенный. Полилась їх розмова щира, непотайна.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 555.
Том 2, ст. 555.