нароком
Наро́ком нар. Нарочно, умышленно. Заволоком — уродиться, як нароком. Чи ти вже мене узявсь нароком занапастити?
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 517.
Том 2, ст. 517.