нарізно
На́різно нар. Отдѣльно, порознь. Нарізно од нас. Ми з братом нарізно живемо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 516.
Том 2, ст. 516.