накльовуватися
Накльо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. наклю́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) О яйцѣ съ птенцомъ: наклевываться, наклюнуться, пробиваться, пробиться сквозь стѣнку яйца передъ вылупкой. Коли наклюнулось, то й вилупиться. 2) Начинаться, начаться, зарождаться, зародиться. У нас наклюнулось наче на хороше життя. (Думка) тільки накльовувалась у його. Наше слово загартоване в устах Олегів, Святославів, Володимерів іще тогді, як Москва й не наклюнулась.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 494.
Том 2, ст. 494.