надія
Наді́я, -ді́ї, ж. Надежда. Козак у дорозі, а надія в Бозі. надія пе́вна. Твердая надежда, увѣренность. бу́ти при наді́ї. Быть беременной, ожидать родовъ. Волынь. Ум. надієнька, наді́їця. Маю в Бога надієньку, що і сам марно не згинеш. Не є мого миленького, моєю сокола, уже моя надіїця інеєм припала.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 483.
Том 2, ст. 483.