наділяти
Наділя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. наділи́ти, -лю, -лиш, гл. Снабжать, снабдить, давать, дать кому что, одарять, одарить. Я здобула (картоплі) аж із Батурина та й добрим людям наділила. Зроби мені коробочку солом'яну, дак я тобі наділю в'юнів і карасів. Я тебе, сестрице, покриваю, щастям з долею наділяю. Усе добре, чим наділя Господь чоловіка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 483.
Том 2, ст. 483.