борщівник
Борщівник, -ка, м. 1) Раст. a) Anthriscus sylvestris Hoffm. б) Heracleum sibiricum L. Cм. борщ. 2) Горшокъ, въ которомъ варятъ борщъ. 3) Любитель борща. Ум. борщівничок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 89.
Том 1, ст. 89.