борщ
Борщ, -щу, м. 1) Борщъ. Наша пані чорнобрива, борщу-каші наварила. 2) Квасъ изъ бураковъ, изъ котораго приготовляютъ борщъ. 3) Раст. a) Chaerophyllum aromatum. б) Heracleum sibiricum L. Cм. борщівник. Ум. борщик, борщичок. Ой косо ж моя русява, не рік же я тебе кохала, в червонім борщику вмивала. Ув. борщисько, борщище. Отам, каже, борщисько стоїть вранішній під опічком.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 89.
Том 1, ст. 89.