наворот
На́ворот, -ту, м. 1) Поворотъ. 2) Возвращеніе; повтореніе. другим, третім etc. наворотом. Во второй, въ третій etc. разъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 472.
Том 2, ст. 472.