наволочитись
Наволочи́тись, -чу́ся, -чишся, гл. Вдоволь побродяжничать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 472.
Том 2, ст. 472.