набудовувати
Набудо́вувати, -вую, -єш, сов. в. набудува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Настраивать, настроить (о зданіяхъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 466.
Том 2, ст. 466.