набряклий
Набря́клий, -а, -е. 1) Разбухшій. 2) Вспухшій. Лупала набряклими віями. Набряклі жили кидалися — бились.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 465.
Том 2, ст. 465.