боргувати
Боргувати, -гую, -єш, гл. 1) Давать въ долгъ; кредитовать. Як станеш усім боргувати, ?по прийдеться без сорочки ходити. Сидить багач та й дивує, що убогому жид боргує. 2) Брать въ долгъ. Пішов чумак до жидівки боргувати мед, горівку.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 86.
Том 1, ст. 86.