мати I
Ма́ти I, -тері, мн. матері, ж. Мать. Есть у мене батько і рідная мати. Тілько в світі правди, що рідная мати. мати божа. Богоматерь. головата мати. Мать на свадьбѣ. старша мати. Настоятельница монастыря. скарбова мати. Монахиня, завѣдывающая монастырскимъ хозяйствомъ. Ум. матка, матінка, матінонька, матіночка, матонька, маточка, матуня, матуся, матусенька, матусечка. Поклонися матоньці низенько у ніжки. Cм. также: мама, мамка, мамуня, мамуся, мамусенька, неня, ненечка, ненька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 409.
Том 2, ст. 409.