ліжко
Лі́жко, -ка, с. Кровать. По своєму ліжку простягай ніжку. Гість лави не засидить, ліжка не залежить. Не на ліжко, — в домовину сиротою ляжу. Ум. ліженько, ліжечко. Пішов до ліженька, — постілька біленька, а на тій постільці дитинка маленька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 368.
Том 2, ст. 368.