кадити

Кадити, -джу́, -диш, гл. Кадить, курить. Пі світила, ні кадила, як тебе смерть вхопила. Ном. № 4054.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 206.

Випадкові слова

Розшерепа, -пи, об. Человѣкъ, ходящій разставя ноги.

повністю...

Лап! меж. Хвать. Пан лип за кешеню, аж і хустки нема. Рудч. Ск. II. 193. А ззаду молдаван лап Антося за комір. Св. Л. 140.

повністю...

Мазунча́, -чати, с. Балуемый ребенокъ, любимець. Ум. мазунчя́тко.

повністю...