бідняка
Бідняка, -ки, об. = бідняга. Кричить бідняка: нічого сам не зробить. Так і видно, що бідняка вареників хоче. . Серця не раньте дівчині бідняці. Ум. біднячка. Іде качка і малесенькі каченята веде. Маленькі біднячки поприставали.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 63.
Том 1, ст. 63.