бідняга
Бідняга, -ги об. бѣдняга. пропав на вік сей маг, бідняга, порхне душа на другий бік. Ум. бідняжка, бідняжечка. Боровсь з своїм, сердега, горем, слізми, бідняжка, обливавсь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 62.
Том 1, ст. 62.