Перейти до вмісту
Словник Грінченка

зеркало

Зе́ркало, -ла, с. = дзеркало. То йому так потрібно, як сліпому зеркало. Посл.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 150.