згодити
Зго́ди́ти, -джу, -диш, гл. 1) — кого́. Условиться съ кѣмъ, пригласить или нанять кого. «Затѣется въ селѣ свадьба; прежде всего заботятся о томъ, чтобы згодити попа». Згодили якогось москаля з міста за куховара. 2) Погодить, обождать. Ой, синочку, згоди годиночку, та таки я зберу свою родиночку. Згодивши днів зо три, прийдемо на роботу.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 139.
Том 2, ст. 139.