беседа
Беседа, -ди, ж. 1) Разговоръ, бесѣда, рѣчь. Іде між нами своя весела беседа. А у беседі частісінько і піп не знав, що против його говорити. 2) Пиръ, пирушка. Чи у беседі була, мед-горілку пила? 3) Общество гостей. Там у покоях сидить царська чесна беседа. Ум. беседонька. Веселая беседонька, де мій милий п'є.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 53.
Том 1, ст. 53.