березка
Березка, -ки, ж. 1) = берізка. Очерет, повитий березкою. 2) — болотяна. Betulahumilis Schrank.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 51.
Том 1, ст. 51.