занівечити
Зані́вечити, -чу, -чиш, гл. Испортить, погубить. Я сам занівечив свій вік.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 72.
Том 2, ст. 72.