замах
За́мах, -ху, м. 1) Взмахъ, розмахъ. У правій руці кращий замах, ніж у лівій. одни́м, за одни́м за́махом. Сразу. Вона випила її не по-жіночи, — прикуштовуючи, а одним замахом. під сей, той за́мах. Въ этотъ, въ тотъ разъ. Тоді саме, під той замах, мабуть і її зачеплено. 2) Покушеніе, посягательство. Лядський замах на благочестиє.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 63.
Том 2, ст. 63.