закота
Зако́та, -ти, ж. = закот. комірі́ съ зако́тою носятъ дівча́та.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 53.
Том 2, ст. 53.