Перейти до вмісту
Словник Грінченка

закосичуватися

Закоси́чуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. закоси́читися, -чуся, -чишся, гл. Украшать, украсить, убирать, убрать себѣ голову или головной уборъ цвѣтами. То же, что и заквітча́тися. Закосичилася дівка. Вх. Зн. 28. Иногда прилагается и къ другимъ украшеніямъ головы, могущимъ играть роль цвѣтовъ. Ой упала зоря з неба, та й розсипалася, а Марця ю позбірала, закосичилася. Гол. Значитъ также и вообще украшаться, украситься цвѣтами. Напр. гуцулы говорятъ, что весною полони́на закоси́читься, т. е. покроется цвѣтами. Шух. І. 184.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 53.