завіса
Заві́са, -си, ж. 1) Завѣса, занавѣсъ. У церкві на-двоє роздерлась завіса. Над вікнами висіли з оксамиту та ще з чогось завіси. 2) Тесемки, которыми связывается опушка мѣховой шапки (у галицк. мѣщанъ). Шапка на завісах. 3) Дверная петля. 4) Родъ жерди для развѣшиванія бѣлья. 5) = завіс.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 19.
Том 2, ст. 19.