журавець
Жураве́ць, -вця́, м. 1) = журавель. 2) Раст. Hypericum perforatum L.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 492.
Том 1, ст. 492.