жнива
Жни́ва́, жнив, ж. мн. 1) Жатвенный сборъ. Тільки зворуши землю уміючи да посій до ладу, — будуть колись добрі жнива на Вкраїні. 2) Жатвенная пора. В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать. У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. 3) Доходное время. Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 488.
Том 1, ст. 488.