жбирь
Жбирь, -рі, ж. 1) Наносъ въ рѣкѣ, мель. 2) Сѣнокосъ, поросшій кочками и кустами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 476.
Том 1, ст. 476.