друзяка
Друзя́ка, -ки, м. Другъ, пріятель, услужливый. Що, як би таких друзяк приплыло хоч дві чайки до Кермана, як я пропадав там у неволі? Є ви товариші, друзяки? Собаки, а не товариші. Парень молодий, друзяка, роботящий, смирний, не п'ющий і вже ні з ким не залається.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 449.
Том 1, ст. 449.