безклопоття
Безклопоття, -тя, с. Отсутствіе заботъ, хлопотъ. Несподівана роскіш, безклопоття і спокій заколихали її як малу дитину.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 41.
Том 1, ст. 41.