доказування
Дока́зування, -ня, с. 1) Договариваніе до конца. 2) Дѣланіе, совершеніе чего либо. 3) Попреки.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 412.
Том 1, ст. 412.