довідки
До́відки, -док, ж. мн. Развѣдки. Піду на довідки, що там вони роблють. Оце саме під чергу на Чорноморію йти. Піду туди на довідки: роздивлюся, розбачусь, як там. Прийшов же я на довідки, чи дівчина дома.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 403.
Том 1, ст. 403.