Перейти до вмісту
Словник Грінченка

довгенний

Довге́нний, -а, -е. Очень длинный. Довгенні вуси. К. С 1883. XI. 500.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 401.