дивити
Ди́вити, -влю, -виш, гл. = Дивувати. Хто дивить, нехай собі так чинить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 382.
Том 1, ст. 382.