гумен
Гу́мен, -на, м. Игуменъ. Гумен у них був чоловік дуже побожний.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 339.
Том 1, ст. 339.