граматка
Грама́тка, -ки, ж. 1) Азбука, букварь. Аз-буки, бери граматку в руки. 2) Поминальная книжечка. Наняли тут по йому панахиду і у граматку свою записали.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 321.
Том 1, ст. 321.