грак 1
Грак І, -ка́, м. 1) Грачъ. Од лівого виска він чорнявий як грак. 2) Лови́ти гракі́в = Ґави ловити. Він граків ловить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 321.
Том 1, ст. 321.