гнів
Гнів, -ва, м. Гнѣвъ. Хай його гнів божий поб'є. не у гнів твоїй жінці. Не во гнѣвъ будь сказано твоей женѣ. гнів покладати, положити на кого. На свого старшого брата великий гнів покладав. Не положіть гніва! А вона, невістка, такий уже гнів положила, що й обідати не увійшла.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 293.
Том 1, ст. 293.