гнівливий

Гнівливий, -а, -е. Раздражительный, склонный къ гнѣву, часто гнѣвающійся. Чогось Бог гнівливий на нас. Н. Вол. у. Очі гнівливі. МВ. ІІ. 82.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 293.

Випадкові слова

Рунистий, -а, -е. Кустистый. Мокрець — зілля рунисте, стелеться густо і коренисто.

повністю...

Пліства, -ви, ж. = плиска а, б, в. Вх. Уг. 259.

повністю...

Степок, -пка, м. 1) Ум. отъ степ. Сим. 202. 2) Названіе вола дикаго нрава. КС. 1898. VII. 47.

повністю...