в'юк
В'юк, -ка, м. Вьюкъ. Іде троє, а під ними по одному коню під в'юками.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Том 1, ст. 260.