вухо
Вухо, -ха, с. 1) Ухо. тепло, як у вусі. Очень тепло. тихо, як у вусі. Полная тишина. роспустити вуха. Развѣсить уши, слушать со вниманіемъ и довѣріемъ. Cм. ухо. 2) Ушко сосуда. 3) Часть кушки (Cм.). 4) Ухо, проухъ въ различныхъ инструментахъ для продѣванія рукоятка (напр. въ сапі, въ большой пилѣ, топорѣ и пр.). 5) Въ желѣзномъ лемехѣ плуга гнѣздо, въ которое вставляется чепіга. 6) Шипъ бревна или бруса (въ постройкѣ, снарядѣ), входящій въ углубленіе. 7) Шипъ вала, которымъ валъ опирается на подставку. 8) Шипъ, пятка дверей или воротъ, входящая въ гнѣздо и вращающаяся въ немъ. Ум. вушко, вушечко.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 260.
Том 1, ст. 260.