вітрогон
Вітрогон, -на, м. 1) Вѣтренникъ. 2) Вентиляторъ. Вітрогони становлять, шоб воздух гнало в шахті.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.
Том 1, ст. 242.