Перейти до вмісту
Словник Грінченка

вітрило

Вітрило, -ла, с. Парусь. І попливе човен в широкими вітрилами. Шевч. 238.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 242.