шнурок

Шнурок, -рка, м. 1) Шнурокъ. Kolb. І. 36. Не виспалась наша панночка: сукала шнурки шовковії. Чуб. III. 212. 2) Веревка. Висіла колиска на шнурочку. Чуб. III. 190. 3) — шитий, плетений. Родъ вышивокъ. Шух. І. 155, 156. Ум. шнурочок. бро́ви на шнуро́чку. Ровныя красивыя брови.

Джерело: Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 507.

Випадкові слова

Позмуровувати, -вую, -єш, гл. Сдѣлать изъ камня, кирпича (во множествѣ).

повністю...

Мазґли́вий, -а, -е. Плаксивый. Вх. Лем. 433.

повністю...

Му́штер, -тра, м. Обучающій военнымъ пріемамъ. А пан муштер таки добре москалів попомуштрував. Васильк. у.

повністю...